• Start lite1 2
  • konkurs mystetstvo
  • kurs kipr

Друк

Вища освіта в Україні. Частина 4. Шляхи розвитку

moku s osvukr1Існує 2 шляхи розвитку ситуації, що склалася у країні.

Перший варіант полягає в тому, щоб і надалі переконувати себе і оточуючих, що в нас все чудово та що у нас великі конкурси серед абітурієнтів, тим самим виправдовуючи свою бездіяльність.

Другий - провести аналіз ситуації з підготовкою молодих спеціалістів та визначити перспективи її розвитку, після чого скласти план дій для підвищення якості такої підготовки у вищих навчальних закладах. Це потрібно робити не чекаючи, доки система рухне. Такі дії будуть рятувати не лише вищу освіту, а майбутнє усієї нашої держави!

Адже Україна на сьогоднішній день виробляє товари низької якості, більша частина якої йде на експорт, а от імпортуємо ми високотехнологічну сировину та продукцію.

Це ще раз доводить низький рівень кваліфікованих спеціалістів, потребу в котрих має гарантувати система вищої освіти, та, жаль, вона цього не робить.

Які ж причини такого низького рівня кваліфікації випускників?

  • Наявність в навчальному процесі величезної кількості непотрібних для обраного профілю дисциплін;
  • Низька кваліфікація педагогічного складу (що часто пояснюється невисокою заробітною платою);
  • Слабка матеріально-технічна забезпеченість вузів.

Для того, щоб наблизитися до світової якості освіти, потрібно усунути вищеперераховані причини.

Щодо першої причини — доки з навчальної програми не виключать непотрібні предмети, що студенти, що викладачі не матимуть змоги сконцентрувати свою увагу на вивченні тих moku b osvukr1дисциплін, що необхідні для формування фахівця у певній галузі. Необхідно, по-перше, забрати предмети, які копіюють шкільну програму, та скоротити перелік тих, котрі не є незамінними для формування спеціаліста певного напрямку. Наслідком стане те, що студент вже з І-го курсу почне здобувати потрібні знання та отримувати практичний досвід, які сформують з нього професіонала. По-друге, щоденно поглиблено вивчати дисципліни обраної спеціальності та сприяти збільшенню об’єму самостійної роботи студентів. І, по третє, забезпечення учнів робочими місцями, які будуть обладнані усіма необхідними засобами (комп’ютерами, програмним забезпеченням потрібного рівня, інтернетом) для вирішення реальних теоретичних та практичних завдань.

Крім того, в аудиторіях повинні бути встановлені великі монітори, на яких педагоги змогли б наочно демонструвати практичні завдання та перевіряти правильність їх виконання. Це забезпечить студентам наявність практичного досвіду, адже основну частину навчального матеріалу вони повинні вивчати самостійно (за допомогою бібліотеки, інтернету та консультацій викладачів). Саме такий підхід дозволить в декілька разів скоротити кількість дисциплін, що вивчаються.

Також було б непогано дещо скоротити штат педагогів, залишивши найкращих. А їм, в свою чергу, встановити достойний рівень заробітної плати та навчальне навантаження (кількість пар встановити в межах 2-3 пар щоденно і тривалість робочого дня 6-8 годин). Частину заробітної плати (що з’явиться після скорочення чисельності викладачів) слід спрямувати на забезпечення матеріальної бази у вузах (купівля комп’ютерної техніки, необхідних програм, лабораторного обладнання тощо).

Такі дії дозволять досягти покращення матеріально-технічного забезпечення вищих навчальних закладів країни. Як наслідок, підвищиться престиж викладачів та конкуренція за робочі місця. Звільняться також площі, на яких з’явиться можливість обладнати як окремі кабінети для кожного викладача, так і навчальні площі для практичних занять для студентів. В Європі вже давно педагоги забезпечені окремими кабінетами, а студенти – окремими робочими місцями, на той час для українських вузів – це недопустима розкіш. А це – не нормально!

Це вже не кажучи про рівень методологічного та матеріально-технічного забезпечення вузів! Усі студенти Європи мають можливість проходити навчальну практику, де втілюють в життя новітні ідеї та розробки, на передових підприємствах не лише Євросоюзу, а й усього світу. Таку практику необхідно запровадити і в Україні. Це безсумнівно підвищить її престиж.

Усі перераховані вище аспекти можна зробити реальністю і без збільшення фінансування. Для цього необхідне бажання як влади, так і самого населення, вивести вищу освіту в Україні на новий рівень, що відповідатиме світовим стандартам. І робити це потрібно вже зараз, адже це майбутнє нашої країни загалом і кожного із нас зокрема!

Ми повинні зрозуміти, що отримання диплому без необхідних знань – це самообман. Доки ми цьому сприятимемо, в жителів нашої країни немає майбутнього, адже випускники наших вузів будуть некомпетентними і не зможуть стати кваліфікованими спеціалістами. А нам дуже потрібно підвищувати свій авторитет, як професіоналів не лише в очах закордонних оцінювачів, а й у своїх власних!

Давайте почнемо робити так, щоб ми самі змогли пишатися собою і своїми здобутками!

Посилання на першу частину публікації "Вища освіта в Україні. Частина 1 - Авторитетність."
Посилання да другу частину публікації "Вища освіта в Україні. Частина 2. Формування спеціаліста."
Посилання на третю частину публікації "Вища освіта в Україні. Частина 3. Підвищення якості освіти."

  1. ЗАМОВИТИ БЕЗКОШТОВНУ КОНСУЛЬТАЦІЮ

  2. Ім'я(*)
    Неверный Ввод
  3. Прізвище
    Неверный Ввод
  4. Телефон(*)
    Неверный Ввод
  5. e-mail(*)
    Неверный Ввод
  6. Область(*)
    Неверный Ввод
  7. Звідки дізнались про нас?(*)
    Неверный Ввод
  8. Ваше повідомлення(*)
    Неверный Ввод
  9. Антиспам(*)
    Антиспам   ОновитиНе вірний ввід!!! Спробуйте ще раз.
  • Університет Казімєжа Великого  (Uniwersytet Kazimierza Wielkiego w Bydgoszczy)
  • Технологічно-природничий університет у Бидгощі (Uniwersytet Technologiczno-Przyrodniczy w Bydgoszczy)
  • Куявсько-Поморська Вища школа у місті Бидгощі
  • Університет в Білостоку
  • Академія ім. Л. Козьмінського (Akademia Leona Kozminskiego)
  • Вища школа гуманітарних наук ім. Б. Пруса
  • Вища Школа Суспільної Психології (SWPS) у Варшаві
  • Університет Лазарського в Варшаві (Uczelnia Łazarskiego w Warszawie)
  • wsfiz logo 1Університет Фінансів та Управління у Варшаві (Wyższa Szkoła Finansów i Zarządzania w Warszawie)
  • Університет Collegium Civitas
  • Університет екології та управління у Варшаві
  • ue logo 1
  • Вроцлавський природничий університет
  • pwr
  • Міжнародна Вища Школа Транспорту та Логістики, м. Вроцлав (Międzynarodowa Wyższa Szkoła Logistyki i Transportu we Wrocławiu)
  • Ґданський Політехнічний Університет
  • Гданський університет (Uniwersytet Gdański)
  • wsb g logo 1
  • Вища Школа банківської справи в Хожуві
  • Університет Бізнесу в Домброве Гурнічей
  • wszib logo 1
  • Краківська Академія ім. Анджея Фрича Моджевського (Krakowska Akademia im. Andrzeja Frycza Modrzewskiego)
  • Вища школа суспільних наук в Любліні
  • Вища Школа Суспільно-Природничих Наук ім. Вінцента Поля (Wyższa Szkoła Społeczno - Przyrodnicza im. Wincentego Pola w Lublinie)
  • Люблінська політехніка (Politechnika Lubelska)
  • Природничий університет (Uniwersytet Przyrodniczy w Lublinie)
  • Університет ім. Марії Кюрі-Склодовської
  • Опольський політехнічний університет
  • Вища школа економіки в Радомі
  • Університет туризму та екології в Сухій Безкидзкій
  • Університет Миколая Коперника в Торуні
  • Медичний колегіум ім.Людвіга Ридигера в Бидгощі
  • Академія ім.Яна Длугоша в Ченстохові
  • Ченстоховська політехніка
  • Краківська гірничо-металургійна академія ім. С. Сташіца (Akademia Górniczo-Hutnicza)
  • Загальноосвітній ліцей та школа у Влодаві
  • awans logo
  • Кіпрський Міжнародний Університет
  • Університет ім.Павла Йозефа Шафарека в Кошицах
  • Прешовський університет